вівторок, 24 жовтня 2017 р.
четвер, 20 квітня 2017 р.
вівторок, 8 листопада 2016 р.
пʼятниця, 4 листопада 2016 р.
"X+Y" - історія вундеркінда - cinema
"X+Y" - зворушливий фільм про союз аутизму та математики. Сім років тому режисер Морґан Меттью зняв документальний фільм "Чудові юні уми" ("Beautiful Young Minds") про учасників Міжнародної математичної олімпіади. Тепер він зняв художню стрічку про обдарованого, та замкнутого підлітка, який здобуває впевненість у собі й нових друзів, коли отримує місце в команді математиків із Великої Британії, що мають взяти участь у міжнародній Олімпіаді.
“Фільм знято за мотивами документальної стрічки, яку я поставив вісім років тому, “Чудові юні уми”, вона й лягла в основу художнього фільму. Це картина про винятково обдарованого підлітка: у документальній стрічці його звати Деніел Лайтвінґ, він став прототпипом Натана зі стрічки “X+Y”, – розповідає Морґан Меттью.
До нього приєднується актор Ейса Баттерфід, який більшість екранного часу виконує головну роль:
“Готуючись до зйомок, я розмовляв не тільки із Деніелом, я відвідував спецшколи для дітей, які мають ті ж проблеми, що й Натан, аби дізнатись більше про труднощі, з якими вони стикаються. Тобто, я намагався зібрати якомога більше інформації, щоб втілитись у цього персонажа”.
Прем‘єра фільму відбулася у 2014 році на Міжнародному кінофестивалі в Торонто.
середа, 17 серпня 2016 р.
Науковець зі США обґрунтував роль математики в повсякденному житті
Доктор математичних наук Джеремі Кун із Іллінойського університету в Чикаго спробував пояснити навіщо математика потрібна в повсякденному житті. Своїми роздумами поділився у власному блозі.
«Найчастіше студенти питають, коли ж їм знадобиться математика. Багато вчителів не вигадують нічого кращого за відповідь: «Навчишся добре слідувати інструкціям», та якихось нечітких фраз про “критичне мислення”», – окреслює порушену проблему містер Кун. А для її вирішення наводить список із шести «звичок математично мислячих людей».
До навичок, які допоможуть у житті людини будь-якої професії та з найрізноманітнішими зацікавленнями, автор відносить наступні:
- обговорювати визначення: розуміти хто що має на увазі під кожним словом – необхідне вміння в будь-якому контексті, яке прищеплює математика. Автор наводить відоме формулювання: «У нас є вагомі підстави вважати, що в Іраку є зброя масового ураження». Математик одразу ж запитав би, що означають «вагомі підстави» і «зброя масового ураження»;
- наводити контрприклади: якщо приклад у математиці підтверджує гіпотезу та доводить її справедливість у конкретному випадку, то контрприклад дозволяє її спростувати. Таким чином, пропустивши через себе величезну кількість помилкових суджень, математик напевне не повірить у твердження, підкріплене тільки харизмою політика або ж культурними стереотипами;
- помилятися і визнавати свої помилки – одна з базових відмінностей математичного дискурсу від наукового. Холодна логіка і досвід помилок вчать спокійніше ставитися до своїх невдач;
- надавати оцінку твердженню – це один із найпростіших інструментів для оцінки спроможності гіпотези, яким ми користуємося, перш ніж заглиблюватися в деталі. Часом, осмисливши одну ідею, знаходиш іншу, більш доречну;
- розбирати припущення, на яких будується твердження: математик спочатку спробує зрозуміти звідки взялося твердження. «До кого Трамп звертається? Які альтернативні рішення проблеми імміграції він розглянув і відкинув, і чому? Чому імміграція має таке значення для його прихильників? Які припущення змушують кандидата в президенти США так говорити?», – наводить Кун приклад із нинішньої передвиборчої кампанії;
- «дертися по сходах абстракції»: розглядати проблему на різних рівнях – заглибитися в найдрібніші деталі та розібрати кожне визначення, потім – віддалитися та розглянути менш важливі аспекти лише в загальних рисах. Математика вчить вільно рухатися між цими рівнями аналізу і в результаті синтезувати загальну картину.
На закінчення Джеремі Кун нагадує, що ці шість принципів потрібно застосовувати обережно. «Побожність дотримання перелічених навичок у будь-якій ситуації призведе до того, що люди будуть вважати вас занудою». Як стверджує науковець, важливо розуміти, коли дійсно необхідно «включити внутрішнього математика».
понеділок, 1 лютого 2016 р.
Відео з конкурсу вчитель року
ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:
Зв'язок конкурсу Вчитель року із повсякденним життям конкурсанта
середа, 27 січня 2016 р.
Чи знаєте ви?
Чи знаєте ви, що одна з мов програмування називається Ада на честь Ади Лавлейс, однієї з перших програмісток, яка працювала з математичними машинами і була дочкою відомого англійського поета Джорджа Байрона?
Чи знаєте ви, що квітку гортензію назвали на честь Гортензії Лепот, відомої обчислювальниці, що складала математичні таблиці? Вона привезла цю квітку з Індії.
Чи знаєте ви, що Піфагор був переможцем з кулачного бою на 58-х Олімпійських іграх, які проходили в 548 році до н. е., а потім перемагав ще на декількох Олімпіадах?
Чи знаєте ви, що в 1940 році було надруковано книгу, в якій є 370 різних способів доведення теореми Піфагора, а серед них є доведення, яке запропонував президент США Гарфілд?
Чи знаєте ви, що Франсуа Вієта майже було відправлено на вогнище за те, що йому пощастило розшифрувати таємне листування іспанського уряду з командуванням своїх військ? Іспанці вважали, що розкриття їхнього шифру людському розуму не під силу і Вієтові допомагав сам Сатана.
Чи знаєте ви, що аристократи-театрали просили французького короля нагородити Рене Декарта, який першим запропонував метод нумерації крісел по рядах і місцях? Але король відповів: «Так, те, що винайшов Декарт, — чудово і гідно нагороди, але дати її філософу?! Ні, це вже занадто!».
Чи знаєте ви, що теорему Піфагора називали «ослячим мостом»? Учнів, що запам’ятовували теорему без розуміння, називали віслюками, оскільки вони не могли перейти через міст — теорему Піфагора.
Підписатися на:
Дописи (Atom)